Федір Михайлович Достоєвський

Без віри в свою душу та її безсмертя буття людини є неприродним, немислимим і нестерпним.

Адже головний, найсильніший біль, може, не в ранах.

Якби мені запропонували вибирати, усьому світові провалитися, чи мені чай пити, я б відповів, що краще всьому світові провалитися, а мені щоб пити чай.

Вона свідомо у воду чи під ніж іде, за тебе виходячи. Хіба це може бути? Хто свідомо у воду чи під ніж іде?

Щастя над щастя, лише у його досягненні.

Є жінки, які годяться тільки у коханки і більше ні в що.

... що брехнею почалося, те брехнею й мало скінчитися; це закон природи.

Дуже трохи потрібно, щоб знищити людину: варто лише переконати її в тому, що справа, якою вона займається, нікому не потрібна.

Коли ти хочеш, щоб тебе поважали, по-перше, і головне — поважай сам себе.

... найзлобнішою і найзапеклішою радістю зустрічаємо ми всі всякий незвичайний скандал, що трапився з кимось із наших ближніх.