Харукі Муракамі

Що це за дорослі, якщо вони далі не ростуть, не розвиваються!

Найголовніше — не падати духом... коли стане не під силу, і все переплутається, не можна впадати у відчай, втрачати терпіння і тягнути абияк. Потрібно розплутувати проблеми, не поспішаючи, одну за одною.

А поки що мені потрібен час. І дуже важливо, щоб вона була за мене.

А тепер — ось він я, живу у цьому неймовірному світі. Це просто розуму незбагненно. Я навіть не можу сказати, пощастило мені чи ні.

Зі мною теж таке буває. Дивлюся на карту — і раптом виникає дике бажання поїхати невідомо куди. Якнайдалі від зручностей і благ цивілізації. І на власні очі побачити, які там пейзажі і що в тих краях взагалі відбувається. До лихоманки, до тремтіння. Але звідки тобі це бажання з'явилося, нікому пояснити не можеш. Цікавість у чистому вигляді. Нічим не зрозуміле натхнення.

Дольові зустрічі породжують не менш доленосні наслідки...

Людина живе, постійно балансуючи на межі між гординею і ницими пристрастями. Тільки згадує він про цю межу часто після того, як баланс втратить...

Якби наше життя було суцільним захопленням, ми дуже швидко втомилися б від нього. Правда правда.

Вона була з тих дівчат, на яких одразу не звернеш уваги, проте потім вони подобаються все більше і більше.

Те, що вже виникло, продовжує існувати без моєї волі. Це як спогади. Знаєте ж, які вони бувають - нізащо не забудеш, особливо якщо хочеш забути.