Серіал

Єдина тварина, яка вбиває більше, ніж їй потрібно, — це людина.

- Шелдон, привіт. - Доброго дня. Чим можу бути корисним, жінки? — Ми хочемо дещо від тебе. — Почалося... Мама казала, що щось подібне завжди відбувається з гарними хлопчиками у великому місті. - Ні. Нам потрібна інформація. — А. Ну, цього в мене надміру. Навалися, дівчата!

Старіння – це обов'язковий процес, дорослішання – ні.

Я вбила його і вбила б ще раз.

- Мені подобається, як виглядає цей хлопець. – Симпатичніший зовні – гнилий усередині.

— До речі, хочу попросити тебе стати хрещеним батьком. — Я та-а-ак, та-а-ак задоволений! - А я та-а-ак, та-а-ак набрехав!

– Мама має один шрам. – Де? - На попі, її вкусив Кракен. – Ясно. Не туди зайшла наша розмова, але про якого Кракена ти говориш? - Це злісний чихуахуа моєї мами.

- І як він вам? Інший Ватсон у іншому місці? - Розумніше, ніж здається. - Тобто, біса розумний. — Страшенно розумний. — Чому б вам просто не побратися, хлопці? - Грубувато. - Образливо.

- Хочу ковтнути повітря - йдемо гуляти. — Загалом у мене побачення. - Що? — Це коли двоє захоплені та проводять час разом. — А що я запропонував тобі? — Не зовсім... сподіваюся.

Тут все інтимніше, тут – ваше серце. А вам не можна допускати, щоб воно керувало вашою головою. Ви могли вибрати будь-яке випадкове число і отримати сьогодні все, але Ви не змогли встояти, чи не так?