час

Чоловіки не люблять приймати рішення, вони хочуть, щоби Бог чи жінки приймали рішення за них.

Навіть якщо ви дуже талановиті і докладаєте великих зусиль, для деяких результатів просто потрібен час: ви не отримаєте дитину через місяць, навіть якщо змусите завагітніти дев'ять жінок.

Часто те, що виглядало безперечним, виявляється абсолютно помилковим.

Тієї ночі Вероніка не просто прийшла в сон Суботи. Вона покохала його. Раніше розповіла про те, що два роки тому, коли вночі стояла біля вікна і чекала на прихід депресії, бачила, як нічне небо зі свистом блискавки або електричного зварювання пролетіла якась яскрава вогненна куля і впала у Волгу. Дівчина з райдужними очима загадала бажання зустріти колись людину, яку вона покохає по-справжньому; і тепер її бажання справджувалося. У той рік до неї прийшла депресія. Їй не хотілося жити. Вона навчалася в університеті, де викладав Субота; їй дуже подобалися його лекції, і вона разомз усіма журилася про те, що викладач виявився невідворотно хворим. Але коли до неї прийшла депресія, Вероніка зрозуміла, що вона не здатна закохатися в жодну сучасну молоду людину тому, що вона прийшла в цей світ з іншого часу — з часу Наташі Ростової та П'єра Безухова, Неточки Незванової та князя Мишкіна; з часу Бунінських курсисток та Гриновських Ассоль. І вийшло те, що згодом всесильний Віллер визначив як невроз перероджень, невроз роздвоєння особистості; і за гроші тата Вероніки взявся лікувати її в гіпнотичних підвалах, оббитих зеленою повстю. Яка ж вона дурненька!

Я від душі хотів би бути люб'язним, але моя дурна сором'язливість така велика, що нерідко я виглядаю зарозумілим невіком, хоча мене всього лише сковує злощасна моя незручність.

Усі чоловіки можуть бачити, що на жінок косметика чи вбрання. Вони перестають на це купуватися? А жінки прикладають масу зусиль, щоб створити доступними засобами ілюзію того, чого немає, – набивають у потрібні місця грудки вовни, прикріплюють на голову чуже волосся, ходять із ризиком для життя на підборах… Адже їх не бентежить, що ці частини тіла не їх. Що вони є фальшивими. Нітрохи! Навпаки, це завжди вважалося гідністю та навіть мистецтвом!

Чим більше часу людина живе в монастирі, тим важче йому піти, оскільки сама особистість людини занурюється в це середовище: з певними емоціями, переконаннями, світоглядом, стосунками. Життя«у світі», якщо воно було, поступово забувається, стає чимось нереальним.

Багатство чи краса? Багатство, але на мить.

Я справді зайшов невчасно. Вона не встигла надіти потрібний вираз на обличчя.

Для сучасної людини смерть — проблема технічна, яка може бути вирішена.