час

Незнання часто вбиває.

Якийсь час він носився з цією ідеєю, але потім її покинув. Носитися з ідеями взагалі стало головним заняттям його на третьому десятку.

Гідність чоловіка вимірюється не шкодою, яку він може завдати своїми кулаками, а співчуттям, яке може проявити.

Сатана після відходу обрушує на вас сильний прямий удар Гнівом, а потім, вдавшись до обману за допомогою лицемірства, завдає вам удару з кварти Гординею. Християнин спершу прикривається Терпенієм, а потім відповідає на удар Гординею ударом Смиренності. Сатана, в сказі, коле його спершу Любострастием, проте, бачачи, що його випад відпарований Умертвінням плоті, стрімко кидається на противника, дає йому підніжку за допомогою Лінощі, ранить його кинджалом Заздрощі і в той же час намагається поселити в його серці Скупість. Тут християнину треба твердо стояти на ногах і дивитися в обоє. Праця обере його від підніжки Лінощі, від кинджала Заздрощів — Любов до ближнього (дуже нелегкий парад, брати мої!). А що стосується намірів Скупості, то одна лише Благодійність здатна від них захистити.

На мене наринула вбивча туга, яка охоплює чоловіків, побачивши швидкоплинну красу, яка ось—ось зникне. У таку мить хочеться крикнути: стривай, я люблю тебе. Але мова не повертається це вимовити. І літо йде в її образі, щоб ніколи більше не повернутись.

Наймудріша людина той, кого найбільше дратує втрата часу.

Без уяви ми були частиною тупого стада.

І ще — якщо ти поет, дивися найчастіше на нічні зірки. Якщо ти не поет, все одно виходь на балкон і дивися. Може, колись помітиш, як одна із зірочок тобі підморгнула. І запросила у політ. Тут можуть відкритися справжні моменти життя. Не пропусти миті. А якщо в тебе немає балкона, і ти не поет, і твоя голова рідко повертається до зірок, тоді йди й дивися собі під ноги — і там можна побачити у калюжі відбиту зірку. Ану, як підморгне?

Але геть смуток — для неї зараз не час: веселитися так веселитися, танцювати так танцювати — ось мій девіз, а чи є підстава для веселощів і для танців, чи ні — не важливо. Чим частіше себе пересилуватимеш, тим бадьоріше почуватимешся.

За старих часів говорили: бажання знищити пристрасті — рівносильне бажанню знищити нас самих; треба лише вміти керувати ними. У наших руках пристрасті — те, що лікувальні компоненти: приготовані майстерним хіміком, вони перетворюються на благодійні ліки.