диво

Людина з'являється один раз і зникає, і це найнеповторніше і найпрекрасніше з усього, що може бути.

Він твердо знав, що завжди треба втручатися самому, кидатися в самий вир, вриватися в пекло бою і змагання, бо тільки там почуваєшся живучим і непідвладним смерті.

Така доля всіх, хто опиняється на роздоріжжі: до них спливаються найбільші багатства, але за ними йдуть ті, які хотіли б багатства прибрати до своїх рук. Якщо хочеш довше протриматися, то будь або могутнім, щоб дати відсіч, або хитрим.

Але чи можна тікати від краси, побачивши її хоча б один раз?

Існує два способи жити: ви можете жити, так ніби не буває ніяких чудес, і ви можете жити, так ніби все є дивом.

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Незалежно від того, про що Ви мрієте — починайте над цим працювати! І тоді у Вашому житті почнуть відбуватися справжнісінькі дива!

Три риси роблять з людини диво — і це вищі дари Верховної Щедроти: плідний талант, глибокий розум, витончений і щасливий смак.

Скільки б життя нас не навчало, а серце вірить у дива.

Усіляке диво тільки три дні вдивовижу.