друзі

— Що він сказав? — Він буває надто«крутим на поворотах», тому я заміню слово, яке він часто вживав, на слово...«Цезар». — Добре. — Він сказав, якщо твоя«цезарева» подружка, не візьме себе в«цезареві» руки, то я дозволю її до«цезаревої матері».

— Слухай, приголомшливий запах... Це в тебе сьогодні що? — Це я без нічого...

— Ти сказала, що думаєш? — Так. Щоправда, не вголос.

Я ріс із Монікою! Якщо ти не їв швидко, ти не їв взагалі!

Дивна річ: Дональд Дак не одягав штанів, але, виходячи з душу, обв'язувався рушником... Постає питання, чому?

Гей, Мінді? Привіт це Рейчел. Спасибі у мене все добре. Я сьогодні бачила Баррі. Так, він мені все сказав. Ні, ні, що ти, що ти... Бажаю тобі щастя від щирого серця і сподіваюся, у вас з ним буде все добре. Сподіваюся, ви одружитеся і у вас будуть діти. Багато дітей. І ще, я дуже сподіваюся, що у них у всіх буде його колишнє волосся і твій колишній ніс!

— У мене теж є гордість! — Ти впевнений? — Ні.

— Скільки треба чекати, щоб почати чіплятися до хлопця? — Місяць. — Три місяці. — Півгодини.

— Ви гадки не маєте, що потрібно, щоб зберегти шлюб. Потрібно йти на компроміси. Це завжди приємно? Ні, але ти це робиш, так, тому що це вам не хіханьки—хаханьки, не потягування кави в центральній кав'ярні. Це реальне життя, лише для дорослих. — Думаю, він має рацію. Ви надто багато часу проводите у кафе.

— Що робити? Що робити?! — Думай! Що б ми зробили, якби ми мали мізки...