космос

... я лягаю горілиць, щоб подивитися на зірки. Їх у небі мабуть-невидимо. Здається, ніби падаєш, але не вниз, а вгору. У зоряну прірву над головою.

— Я змалку звик отримувати те, що мені подобається. — Мабуть, ви були зіркою пісочниці.

Не дозволяйте проблемам наповнити ваше серце занепокоєнням. Зірки світять найяскравіше в темніші ночі.

І коли ти втішишся (врешті-решт, завжди втішаєшся), ти будеш радий, що колись знав мене. Ти завжди будеш мені другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Іноді ти ось так відчиниш вікно, і тобі буде приємно... І твої друзі будуть дивуватися, що ти смієшся, дивлячись на небо. А ти їм скажеш:«Так, так, я завжди сміюсь, дивлячись на зірки!» І вони подумають, що ти збожеволів. Ось який злий жарт я з тобою зіграю.

Ніяке темне невігластво, однак, не завадить знайти Бога тому, хто шукає Його. Він зустріне Його і дізнається у вітрі, морі, сонці, лісах, зірках і навіть у рибах.

Я на коні. Ти на білому коні, і я на білому коні. А потім салют... на нашу честь. Салют на нашу честь. Спочатку на парад, а потім у хату офіцерів підемо. Бал буде. Пиво. Салют. На мою честь салют. Я полковник і ти на білому коні. Ти мене чуєш? Подивися, яка у мене форма! Подивися, які у неї зірки! Я її ще нікому не показував. Тільки тобі покажу. Подивися! Це моя парадна. Спеціально пошив! Подивися, не бійся! Погони? Я їх поміняю! Ось вони, погони. Ось! Справжні! Бачиш? Полковник. Я полковник. Я їх на парад одягну. Це моя форма. Найчистіша. Що ти кашляєш? Ось підемо до будинкуофіцерів, пива вип'ємо — і кашляти не будеш. Я з кортиком, на білому коні, командую парадом! Я полковнику! Я командую парадом! Я у зірках! На білому коні! Я полковнику! Я командую парадом!

Я сказав:«Тільки три поцілунки, сонце принади, мені подаруй». Відповідала:«Від царських гурій поцілунків не чекай землі». І сказав:«Чи розлучитися мені зі світом, щоб скуштувати поцілунки твої?» Відповідала:«Безкоштовного раю не здобудеш, народжений у злі». Я сказав: Що ж, гурія раю, все приховуєш своє обличчя від мене? Відповідала: "У звичаї гурій ховатися, як іскра в золі". Я сказав:«Але тебе неможливо побачити, молодий місяць!» Відповідала:« Місяць норовливий, але чи його зрадиш ти хулі?» Я сказав:«Вкажи мені, кого ж розпитати про твої прикмети?». Відповідала:«Пізнається сонце, не маючи прийме на чолі!» Я сказав: Бачиш, як мене згорбив стан твій стрункий, подруга моя? Відповідала:«Відтепер подібний до лука, мій друже, — не стріле». Я сказав:«Невже не можна мені щодня милуватися тобою?» Відповідала:«Знижуються чи зірки, якщо небо зникло в імлі?» Я сказав: " Немає зірки, о подруга, - тільки сльози залишилися в очах". Відповідала: "Сльоза не потрібна мені, як квіткова волога бджолі". Я сказав: Ти обличчям посвіжішаєш від струмків, що з очей я проллю. Відповідала:«То сад розквітає від води, що таїться у скелі». Я сказав:«Дай, обличчяя наближу до твого молодого обличчя». Відповідала:«Наблизь, адже тужить і шафран про весняне тепло».

Тепер вулиця була освітлена, перші зірки, що сходили вночі, здавалися блідими через електричні ліхтарі.

До того, як стати рок-зіркою, я тусувався набагато більше. Я завжди кажу, що не обов'язково бути рок-зіркою, щоб поводитися відповідно. Тобі не треба бути особливим, щоб бути мудаком.

Деякі вчені думають, що коли розширення [Всесвіту] зміниться стисненням, коли спектри далеких галактик набудуть блакитного зміщення, станеться інверсія причинності і слідство передуватиме причині.