людина

А хіба так не буває? Стоїть у лісі сосна, немов вежа незламна, можна подумати, століття простоїть, а стукнеш її гарненько обухом, і в середині виявиться одне дупло. І труха сиплеться. Так і з тевтонською могутністю.

Ми складаємо страхи, щоб допомогти собі впоратися з реальністю.

У благородних серцях дружба пускає глибоке коріння. Повірте, тільки зла людина може заперечувати дружбу, і лише тому, що вона її не розуміє.

Добро є навіть там, де не чекаєш його зустріти.

Ніщо так не зближує людей, як пережиті разом труднощі.

Керувати — це не заважати хорошим людям працювати.

Життя не перестає нас дивувати.

Вона відчувала непереборне бажання сказати йому, наче найбанальніша з усіх жінок: Не відпускай мене, тримай мене біля себе, укрий мене, зроби мене своєю рабинею, будь сильним! Але це були слова, які вона не могла і не вміла вимовити. Випустивши його з обіймів, вона тільки й сказала: — Я дуже рада, що я з тобою. — Це було найбільше, що вона вміла сказати за її стриманої вдачі.

Тоне одна людина у воді, підпливає корабель. Йому кажуть: Вам допомогти? Він:« Ні, дякую, Бог допоможе». Потім інший корабель: Вам допомогти? Він:« Бог допоможе». Тут він тоне і потрапляє на небо. Запитує:«Господи, що ж ти мене не врятував?» А Бог йому:«Дурень! Я ж прислав тобі два кораблі!

Ти зробиш нас бранцями свого розуму. Даси свідомість, але забереш свободу вибору. Зробиш нас рабами.