вічність

Все, що загибеллю загрожує, Для серця смертного таїть Невимовні насолоди — Безсмертя, можливо, запорука! І щасливий той, хто серед хвилювання їх знаходити і знати міг.

У хвилини Відчаю зійде за вічність година.

Я, як і всі письменники -початківці, був переконаний, що ідею можна здійснити, якщо дубасити по ній з усієї сили, лупцювати її і бити. Зрозуміло, при такому зверненні будь-яка порядна ідея складе лапки, перевернеться догори черевцем, спрямує погляд у вічність і тихо здохне.

Ніщо не триватиме вічно. За все моє життя я засвоїв одне: наші дії не залежать від того, наскільки правильно ми плануємо чи уявляємо собі майбутнє. Ні: вони диктуються тим, що ми відчуваємо тут і зараз. Так що і наш шлюб може не продовжитись все життя, це не важливо. Головне, я хочу цього зараз. Нехай я буду нещасним потім, я готовий ризикнути, аби зараз випробувати щастя.

Того, що зроблено – не забути, але ми звикаємо. Життя продовжується. Я все ще вірю в рай, але тепер я знаю, що його не потрібно шукати - це не місце на карті, це коли ти почуваєшся частинкою чогось більшого. Злови цей момент, і він буде вічним...

Коли на тебе навалюється жах чи смертельна втома, випускай пару потроху, як паровоз. Ти все одно не зможеш вічно стримуватись, не чекай, коли твій захист розлетиться на шматки.

Більшість нашого життя - це серія картинок. Вони пролітають повз, як міста на шосе, але іноді момент приголомшує нас і ми розуміємо, що ця мить — не просто картинка, що пролетіла. Ми знаємо, що цей момент, кожна його частина, житиме вічно.

Говорять, ніщо не триває вічно, але я твердо вірю, що для деяких людей любов безсмертна.

Є в житті кожного з нас особливий час. Воно приходить раптово, розумієш, що думка — знаряддя добра і має бути одягнена в прекрасний і витончений одяг, як дерево в листя або хвою, як галявина в квіти і трави. Думка – знаряддя віків, але думка, одухотворена світлом та любов'ю – знак вічності!

Я люблю мистецтво, тому що в мистецтві таїться історія. Це те, що створено людською рукою і те, що залишиться вічним.