людина

Я вас кохаю. — Як грозова хмара Над Вами — гріх — За те, що Ви уїдливі та пекучі І найкраще...

З того дня я не міг більше ходити. Я міг тільки тікати.

Дурне думати про лінощі негативно І гордо про неї відгукуватися: Лінь вміє мріяти так активно, Що мрії починають збуватися.

Життя нудне, не завжди шлюб виправдовує очікування: чекаєш на феєрверк, а починаються будні. Потрібно заміж виходити або одружуватися, коли ви полюбите будні, коли вам на радість буде удвох дивитися телевізор і народжувати дітей.

— Це так обнадіює, відчувати тепло громади тут, у нашому домі, цього особливого дня! — Тату, ти не повинен вдавати, що любиш людей, — ми й так тебе любимо!

Жінка, твердо впевнена у своїй красі, зуміє зрештою переконати у ній решту.

… Я надто люблю літературу, щоб миритися в ній із сірістю, безкультурністю, з усім, що збіднює та усереднює нашу поезію… Я вважаю, що за віршами поета має бути ясно, що він безперечно любить, а що безумовно ненавидить. Тоді і до нього можна відчувати сильні почуття. І ще — поет повинен мати право на свої слова, на свої вигуки, декларації, заклики, а право це можна заслужити лише життям, що відповідає творчості…

Тільки зі справжнім другом можна вирушити в ліжко. Решта цього зовсім недостойні.

Христофор писав не тому, що боявся щось забути. Навіть досягнувши старості, він не забував нічого. Йому здавалося, що записане слово впорядковує світ.

Так погано влаштований світ. Куди б ви не подивилися, завжди знайдеться хтось, хто готовий вчепитися вам у горлянку.