людина

Дисидент – це людина із платним почуттям справедливості.

Занадто гарні слова викликають недовіру.

Потрібно поступатися в дрібницях, щоб досягти головного.

Мстить минулому, щоб розправитися з майбутнім.

Надуті губи особисто мені не подобаються. Але багато чоловіків трапляються на це. Так що продовжуйте дутися!

На мою думку, людям подобається трохи помилуватися руйнуванням. Пісочні замки, карткові будиночки – із цього й починають.

Комплекси — це, звичайно, чудово, але колись треба ж їх позбуватися.

Я знаю пісню про Африку — про жирафи, про африканський місяць, що лежить на боці, про плуги на полях і покриті потами обличчя збирачів кави, — але чи знає Африка пісню про мене? Чи тремтітиме над рівниною повітря кольори моєї сукні? Чи діти придумають гру, в якій звучатиме моє ім'я? Чи буде повний місяць відкидати на дорогу тінь, схожу на мене? Чи будуть орли з пагорбів Нгонга виглядати мене, як і раніше?

Уява! Без цієї якості не можна бути ні поетом, ні філософом, ні розумною людиною, ні мислячою істотою, ні просто людиною.

Скарлетт, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе якась дивовижна здатність вибирати не тих людей і не ті речі.