- Так, щось у тобі таке... Рана на душі. Сталося щось, чого ти не очікувала, так? Але не хвилюйся, тут рана твоя зарубцюється. І ти засяєш своїм справжнім світлом. Зараз ти немов пташка, що рветься з клітки на волю. Б'єшся об прути, ляскаючи крильцями. Але щоб звільнитися, тобі буде потрібна вся твоя воля. — Може, мені просто не хочеться відлітати однією. - Вихід близько.
Здаватися не можна, подумав я, згадуючи наші колишні бійки, я ніколи не здавався. Поки тримаєшся на ногах, треба битися, і якщо навіть тебе звалили додолу і ти вже не в змозі встати, все одно не можна визнавати себе переможеним.
Діво Маріє, чому тебе показують тільки при народженні та смерті твого сина? Тобто ти як би взагалі не жила всі ці роки. Але колись у Ісуса прорізався перший зуб, він хворів на кір, на вітрянку. І потім, чому він сказав тобі одного разу:«Жінка, що у нас із тобою спільного?». Так не розмовляють зі своїми матерями, навіть якщо ти Бог.