людина

Вічно все цікаве трапляється з іншими.

— Що ж, майстри закінчили. Настала черга любителів. — І пам'ятай: вона в шоці, їй лише сім, тож зроби все, що зможеш, щоб... — Не бути собою? - Да було б непогано.

Істина не завжди така, якою здається.

Вся наша гідність – здатність мислити. Тільки думка підносить нас, а не простір і час, у яких ми – ніщо. Постараємось думати гідно: у цьому — основа моральності. (Людина не що інше, як тростина, дуже слабка за природою, але ця тростина мислить... вся наша гідність полягає в думці. У цьому відношенні ми повинні підносити себе, а не стосовно простору і часу, який ми не зуміли б постараємося ж навчитися добре мислити: ось принцип моральності.)

Але якщо ти справді когось або щось любиш, віддай все, що в тебе є, і навіть усього себе, і не дбати про решту…

Чи любила я його? Чи я просто звикла до болю, до вишуканого болю очікування чогось недосяжного?

Шлюб - це довге плавання, і ніколи не знаєш, що на тебе чекає попереду. Одружуючись , ти погоджуєшся на всі можливі витрати, і шляху назад вже не буде.

Заперечувати позитивну користь критики – все одно, що стверджувати, ніби поліція не приносить жодної позитивної користі, оскільки головне її завдання полягає у попередженні насильства одних громадян над іншими для того, щоб кожен міг спокійно та безбоязно займатися своїми справами.

Чи не слід раз назавжди відмовитися від усякої туги по батьківщині, від усякої батьківщини, крім тієї, яка зі мною, пристала як срібло морського піску до шкіри підошв, живе в очах, у крові, надає глибини і далечі задньому плану кожної життєвої надії?

Нам життя - копійка, зате і проводимо її добре.