людина

Я вважаю, що справжня релігія – це Доброе Серце.

Я був чесною людиною. Мені достатньо було сісти до в'язниці, щоб я став злочинцем.

Мої сукні – ефемерні предмети архітектури, призначені для того, щоб славити пропорції жіночого тіла.

Не довіряйте тому, що ви чули; не довіряйте традиціям, оскільки їх передавали з покоління до покоління; не довіряйте нічого, якщо це є слухом чи думкою більшості; не довіряйте, якщо це є лише записом висловлювання якогось старого мудреця; не довіряйте припущенням; не довіряйте тому, що ви вважаєте правдою, чого ви звикли; не довіряйте одному голому авторитету ваших вчителів та старійшин. Після спостереження та аналізу, коли він узгоджується з розумом і сприяє благу та користі одного і кожного, тоді приймайте це і живіть відповідно до нього.

Я не боюся померти. Я просто не хочу при цьому бути присутнім.

Людина так нещасно влаштована, що, якщо їй нічим відволіктися від думок про себе, вона негайно занурюється в глибокий сум.

Люди часто забувають, що брешуть ротом, а правду кажуть очима. Приведіть людину, яка щось сховала, в окрему кімнату і запитайте, де вона це сховала. Він скаже, що нічого не знає, що взагалі нічого не ховав, але майже завжди погляд його буде спрямований на«схованку». І зараз я знаю, що батько пильно спостерігає за мною і чекає, куди я подивлюсь і що відповім.

От отець Франциск говорив минулого тижня:«Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багачеві — в царство небесне». А сам щонеділі приймає від білих багатіїв подарунки всякі - вина та фрукти - і годинами люб'язно з ними розмовляє, а коли йдуть, проводжає їх до автомобіля, анітрохи не бентежачись тим, що вони не увійдуть до царства небесного.

Чотири принципи успіху Едгара Фрімантла говорили (записуйте, чого вже там): не позичай суми, більше за твій ай-к'ю, помножений на сто; не займай у людини, яка при першій же зустрічі починає називати тебе на ім'я; ніколи не пий спиртного поки сонце стоїть високо, і ніколи не обзаводься партнером, з яким не захочеш обійматися голяка на водяному матраці.

Ми живемо у дивні часи. Ми живемо також і в дивних місцях: кожен у своєму власному всесвіті. Люди, якими ми населяємо свої всесвіти, – лише тіні інших всесвітів, подібних до наших і тих, що входять у скороминущий дотик з нашими всесвітами. Уміння сприймати цю шалену складність буття, не втрачаючи при цьому розуму.