людина

Знижка на юність Вовкодав не розумів ніколи. Напакостив - відповідай.

Як не великий океан, навіть билинка може його перетнути — дай термін.

Перебільшення своїх заслуг є основою будь-якої інтелектуальної діяльності.

Ти тепер сильна, непереможна і так далі, але зрозумій, з кожною секундою поряд з тобою, з кожною годиною, з кожним роком, сторіччям — я дорожу тобою ще більше. Страх втратити тебе... Я... Я... просто не можу його контролювати.

Все тяжке дається ще важче, якщо на твоєму боці немає кращого друга.

Коли не можна дістатися того, кого ненавидиш, доводиться працювати з тим, що є.

Пристрасть не може з глибоким коханням дружити, Якщо зможе, то разом недовго їм бути.

Ми проводимо все наше життя, намагаючись запобігти смерті. Харчуємося, винаходимо, любимо, молимося, боремося, вбиваємо. Але що ми знаємо про смерть насправді? Лише те, що ніхто не повертається. Але в житті бувають ситуації, миті, коли розум переживає свої бажання, свої уподобання. Коли ваші звички живуть у ваших снах. І коли втрати... Може, смерть — це дар. Як ви думаєте?

Кажуть, коли тобі повідомляють якусь страшну новину, слух ніби відмовляє.

Ніхто не дивиться на сплячих людей, але в них бувають справжні улюблені особи; наяву ж обличчя в людини спотворюється пам'яттю, почуттям та злиднями.