людина

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже... — Енрія кричить, а в Енжели кішки. - Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

Не поспішай говорити " ні ", поки тебе не запитали.

- Чому ми не можемо бути разом?! - Сказати тобі правду? - Так. Я хочу знати. — Поруч із тобою я втрачаю над собою контроль.

Думаєте, людина, яка не один рік засинає з ножем у руці, повинна вміти ним користуватися? Як би не так: тремтячі руки не можуть кинути його навіть у стіну будинку.

Я прийшов до розуміння того, що Матильда не противник, не рятівник, але попутник, що становить мені компанію у стомлюючій подорожі річкою життя.

Ніколи не питайте у жінки, за що вона вас любить; задовольняйтеся питанням:«Чи любите Ви мене?»

— Ах, люба Гледісе, всі шляхи ведуть до одного. — Навіщо? - На розчарування.

Звістка про падіння Бастилії викликала в російському народі загальне тріумфування, ніби не парижани зруйнували Бастилію, а самі росіяни по цеглині ​​рознесли Петропавлівську фортецю.

— Блін, не можна так любити... Давай ти сьогодні не йтимеш... Або давай ти залишиш якусь свою річ, щоб вона тобою тут пахла.

Боже мій! У класах сидять не учні, а справжнісінькі мавпи. Дарвін був наївним мрійником, я вас запевняю. Яка там еволюція, помилуйте! На одного розсудливого у мене цілих дев'ять орангутанів.