людина

Великому кораблю - велике плавання!

Кожен дурень по-своєму божеволіє.

Як можна довіряти людині, якщо ти не бачиш її ока?

Хочу, щоб ось ці мої руки, які зараз обіймають лише повітря, могли обійняти її та притиснути до грудей. Хочу дихати її подихом. Хочу мати її у себе в моєму домі, доки голова моя не побіліє, як вершина Соракта взимку.

На відстані всі відповіді є очевидними.

Поспіх псує настрій. Досить невеликого планування, і можна, не нервуючи, скрізь встигнути.

Ті, що загрожують«надерти дупу» ніколи не дивилися в очі тому, хто знає, як заподіяти справжній біль, або, ще гірше, розуміє, що, зробивши це, абсолютно нічим не ризикує. У бродячих собак саме такий погляд. У ньому не агресія, а скоріше оцінка - Ти їжа? або«Ти небезпека?». Якщо обидві відповіді негативні, собака йде далі. Саме такий погляд у тих, хто здатний убити, не замислюючись. Ні лайки, ні образ:«Ти хочеш мені нашкодити? Так? Тоді дозволь тебе прикінчити».

- У вчинків голосніше, ніж у слів. – Ця фраза звучить інакше:«Вчинки голосніші за слова». - Яка різниця. Мені більше подобається моя версія.

Занадто захоплюватись чужими історіями шкідливо. Можна на все життя залишитись глядачем і так і не створити свою власну.

Добре, коли можеш назвати на ім'я причину своїх бід, чи не так? Тоді все набагато простіше.