людина

Мені подобається, коли події переплітаються внахлест, коли вони дерються один на одного, як мокрі краби в кошику.

– Ми підемо туди, куди ти захочеш! - А навіщо ти мене за руку тягнеш? - А ти ще не знаєш, куди захочеш.

Більшість жінок люблять розбещувати рани твого минулого, віддирати струпи і втішати, коли завдадуть достатньо болю.

Розум - це запалювальне скло, яке, спалахуючи, само залишається холодним.

— Вже була заспівана пісня, скликається порада братерства! — На жодну хвилину не можна залишити вас без нагляду! Як діти малі!

Мені подобаються Ваші очі – темні та красиві як моя душа.

— Але те саме сказав я сьогодні вранці. Дослівно. - То я відчуваю - звучить знайомо.

Що не тлумач Вольтер чи Декарт, Світ для мене – колода карт, Життя – банк: рок мечет, я граю І правила гри я до людей застосовую.

Є люди, які вміють так природно говорити найнезвичайніші речі, пропонувати найнескромніші питання у світі, що в їхніх вустах вони анітрохи не здаються дивними і з першої хвилини знайомства мають у своєму розпорядженні всякого до такої ж відвертості.

Ти не можеш так просто втекти з міста. Потрібно зробити все як треба. Вечір прощань. Ти, я і Нью-Йорк. Ти нам винен.