людина

— Думаєш, я такий старий, що не пам'ятаю, як це, коли по тобі скачуть мурашки, побачивши гарну дівчину? - По мені не скачуть мурашки! — Мурашки, свербіж у животі, дим у голові... Назви як хочеш!

З нами відбувається те, що ми всередині. Наші надглибинні почуття визначають наше здоров'я, нашу долю, наше майбутнє і навіть майбутнє наших дітей.

Коли всі в Піднебесній дізнаються, що прекрасне - це прекрасне, тоді і виникає потворне. Коли всі дізнаються, що добро - це добро, тоді і виникає зло. І тому те, що породжує одне одного - це буття і небуття, те, що врівноважує один одного - це важке і легке, те, що обмежує один одного - це довге і коротке, те, що служить один одному - це високе і низьке, те, що вторить один одному - це голос і звук, те, що слідує один за одним - це минуле і наступне, і так без кінця.

Ніяка вина не може бути забута, поки про неї пам'ятає совість.

— Кличте мене Донателло. Мене назвали на його честь. — На честь черепашки-ніндзя? — На честь скульптора епохи Ренесансу...

Найвірніший спосіб стримати слово – не давати його. (Найкращий спосіб стримати свою обіцянку – ніколи не давати її.)

Найстрашніша ляпас - та, на яку в тебе немає можливості відповісти.

У мене вистачило розуму безглуздо прожити життя. Живу лише собою — яке самообмеження.

Бачили б ви себе, містере Андерсон. Сліпий месія... Ви символ свого вигляду, містере Андерсон. Безпорадні, жалюгідні люди. Вони тільки й чекають, щоб їх позбавили мук.

Людський мозок – чудова штука. Він працює до тієї самої хвилини, коли ти встаєш, щоб вимовити промову.