погроза

Ось краса куди веде. Ось, ось, у вир!

Краще б я була хвора, а то недобре. Лізе мені на думку мрія якась. І нікуди я від неї не втечу.

Мовчи, коли краще нічого не вмієш.

— Я й не знала, що ти так грози боїшся. Я не боюся. — Як, дівчино, не боятися! Кожен має боятися. Не те страшно, що тебе уб'є, а те, що смерть тебе раптом застане, як ти є, з усіма твоїми гріхами, з усіма лукавими помислами.

Все до серця приймати, так в сухоти скоро потрапиш.

Нікому не замовиш говорити: у вічі не посміють, то за очі стануть.

Ось тобі перша прикмета: як ти побачиш його, вся в особі змінишся.

Погрози, обіцянки і добрі наміри, ніщо з цього не є дією.