Олександр Островський

Що мені тебе судити! У мене є свої гріхи.

Що за людей, що без людей, я все одна, нічого з себе не доводжу.

Сльози у вас дешеві.

Розповідати сни іноді точно те саме, що розповідати свої таємні думки чи бажання, а це не завжди зручно.

Наш народ простий, смирний, терплячий народ ; я тобі скажу, його можна грабувати.

Ти благай бога, щоб повік робота була, щоб ситим бути.

Все високе та все прекрасне знайде собі оцінку.

— Якби кохання було рівне з обох боків, так сліз би не було. Чи буває це колись? — Зрідка трапляється. Тільки це якесь кондитерське тістечко виходить, якесь безе.

Відкрилася безодня, зірок повна, Зіркам числа немає, безодня - дна.

А чому це він так спить? Тому що капітал! А ти ось тут майся всю ніч. Награбував грошей, а я йому їх стережи!