правда

Усім людям дуже тяжко. Вони втомлюються від слабкостей одне одного, недосконалостей, помилок, істерик, непередбачуваної поведінки. Шалено хочеться просто повернутися спиною і піти на всі 4 сторони, подалі від оточуючих. Так само інші люди втомлюються від нас, нібито м'яких і пухнастих, а насправді колючих і неприємних. Треба терпіти і берегти один одного, не думаючи про себе. Іншого виходу просто немає, інакше сума загального болю з кожним роком зростатиме, поки не стане критичною.

Мій літературний досвід підказує мені, - зауважив він, - що найважче - це приховати свої наміри, коли ти справді намагаєшся їх приховати. Якщо ж ти берешся за перо з чистою совістю, не маючи наміру нічого приховувати, то швидше за все напишеш таку книгу, що найбільший мудрець її не зрозуміє. Погортай книжки — сам у цьому переконаєшся.

Переймайся думкою, що ці чужі образи не владні над тобою; тільки Віра у їхню ворожу могутність може зробити їх справді ворожими тобі.

Це приголомшлива комбінація: великий страх самотності та відчайдушна потреба у самоті. Саме таке перетягування каната мучило мене все життя.

Спить герой, хропе – і крапка. Приймає все як є. Ну, своя - так це ж точно. Ну, війна – то я ж тут. Спить, забувши про важке літо. Сон, турбота, не бунтуй. Може, завтра вдосвіта Буде новий сабантуй.

…Не встигнеш зректися влади в одному її вигляді, як вона вже потрібна тобі в іншому обличчі.

Мені іноді здається, що я старію щогодини. І що найстрашніше, так воно і є.

А може, кожен із вас уже почав — не помітивши цього — той єдиний шлях, призначений йому долею.

Скину з серця сірий камінь - Славний буде в діжку гніти!

Вона була вірна лише невірності своєї натури, хоч як це парадоксально звучить.