правда

Пам'яті Марка Твена. Нехай, Правда, вся в твоїх руках, Як рушник мокрий, Шпуряти в обличчя не можна ніяк, Так пошкодуєш, охаючи! Щоб не шкодувати про те потім, Зумій її подати, (Щоб з душею чистою спати) Як подають... пальто!

Я як сонечко. Ти не можеш просто взяти та вимкнути його.

Дощовим сірим буденним днем, коли здоровий глузд підказує, що треба сидіти вдома, під захистом стін, якщо, звичайно, ти маєш таку можливість, печерна тіснота кімнати може подіяти гнітюче, якщо тобі нічим себе зайняти, а на душі неспокійно.

Я знав людину настільки мало начитану, що їй доводилося самому складати цитати з класиків.

Люди зазвичай не схильні вірити саме тому, хто говорить правду.

Так життя, звівши людину на вершину благополуччя, продовжує і там дражнити і мучити його. Попереду завжди залишається щось недосяжне, вічна спокуса та вічна незадоволеність.

— Ви маєте його зупинити. Він виставляє нас ідіотами. - Добре. Якщо ти поясниш, як це йому вдається.

Тієї ночі я допомогла врятувати декого. Тоді я відчула себе щасливою. А дивлячись на тебе, я думаю лише про те, що ти допоміг вбити Бойда. Ти не просто наробив поганого, Ейдан. Ти сама погана людина.

... хто пояснюється – той уже виправдовується.

Люди — безстрашні та відчайдушні істоти.