правда

…Підози можуть зайти дуже далеко – тільки дай їм волю.

Паш, обіцяли скоро. Але ж це«швидка», тож як приїдуть.

Те, що гнітить, маємо ми повалити самі!

— А куди ми вирушаємо? — Не знаю, але якщо ми заблукаємо, то причалимо десь і спитаємо дорогу!

Обміркуй, чи вірно і чи можливо те, що ти обіцяєш, бо обіцянка є боргом.

— Боюся, така доля правителів: інколи робити несправедливі вчинки. Важливо діяти з добрих спонукань. — Яка втіха для загиблих!

... деякі таємниці прекрасні саме тому, що не мають розгадки...

Якщо тобі затишно і цікаво віч-на-віч із самим собою, то й інші люди до тебе потягнуться.

Ніколи, ніколи не думай, що ти найрозумніший у кімнаті. Якщо тільки ти насправді не найрозумніший у кімнаті.

Чуєш, як сніг шарудить об шибки, Кітті? Який він пухнастий і м'який! Як він пеститься до вікон! Сніг, мабуть, любить поля та дерева, раз він такий ніжний з ними! Він укриває їх білою периною, щоб їм було тепло та затишно, і каже:«Спіть, дорогі, спіть, доки не настане літо».