правда

Освічена людина ніколи не читає – вона перечитує.

- Його звуть Нах. Тільки давай без жартів, це реальне ім'я. - Мабуть, Нагх? - Чого? Так-так, як то так. Коротше, він дав нам всю інформацію про ферму. Ти його знаєш? — Так, ми раніше зустрічалися, правда, Нагх... Нах. — Ага він... — Нагх? - Нах! Так, зараз тільки без дурниць, синку, лади? — Як ти дізнався про ферму? - Дайте інгалятор! - Так, одну хвилину. Відповідай, Нах, як ти дізнався про координати нашої ферми? — Я довго стежив за вами, адреса була у Сухого ока. Задихаюсь... будь ласка! — Так, Нах, заспокойся, нах. Все, заспокойся нахрен. — Приведи його до тями! - Е-Е дивись на мене! Нормальний? Ось, пихни. Ось молодець, ось так синку, все добре? - Нах! Стій, не треба...

Будь гордий, що ти – це ти. Навіть якщо це звучить банально, не дозволяй нікому казати, що ти не прекрасний.

Ніхто з викладачів не міг зрозуміти як йому це вдавалося: скромний п'ятдесятитрирічний чоловік з тихим голосом, що постійно протирає і без того кришталево чисті окуляри, легко вмів заспокоїти групу, що галдить.

Не хочу думати про наслідки. Не хочу думати про... Взагалі не хочу думати. Просто... діяти.

Добра не робимо ми ніколи досить.

Вчіться вибирати свої думки, як вибираєте у шафі одяг щодня.

Школа не має нічого спільного із освітою. Це інститут контролю, де дітям прищеплюють основні навички гуртожитку.

Дух - ось реальність, яка не гине. Я дух, і я існую.

Ідіоти обережні, проте психи небезпечні.