темрява

У темні часи добре видно світлих людей.

Тільки нещасливий знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить в пітьмі.

Тільки правдивий розум може впоратися з брехнею та ілюзіями; тільки правдиве серце може впоратися з отрутою ненависті. З самого початку часів тьма процвітає в порожнечі, але вона завжди поступається місцем чистому світлу. Жди це світло і воно прийде...

Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо темряви для тих, хто не хоче.

З людиною відбувається те ж, що і з деревом: чим більше прагне воно вгору, до світла, тим глибше йдуть корені його в землю, вниз, в темряву і глибину — до зла.

Слова, сказані в темряві, хіба вони можуть бути правдою? Для справжніх слів потрібне яскраве світло.

Ненависть — вона як витягнута темна тінь, і навіть той, на кого вона впала, зазвичай не знає, звідки ця тінь наплив. Це як двосічний меч. Опускаєш його на супротивника — і себе рубаєш. І чим сильніше дістанеться йому, тим сильніше — тобі самому.

Темрява сповнена загадок і сюрпризів.

Все, чого я бажаю і заслуговую — це темрява в кінці тунелю.

Шлях, обраний ним, оточує темрява...І кінець його занадто сумний, щоб бути названим долею.