життя

Чоловік сказав би, що користуватися отрутою безчесно, але в жінок інші поняття про честь. Мати створила нас для захисту наших дітей, і єдина наша безчестя полягає в нездатності зберегти їх.

Ми — живий зоряний пил, яким Всесвіт дав сили осягнути сам себе, і ми ще тільки-но приступили до цього завдання.

Невже це таке – бути живим? Невже бути живим – це постійно відчувати, що тебе спричиняє безпросвітну пітьму? Як люди можуть жити із цим? Але ж живуть – і навіть знаходять якусь радість у своєму існуванні, хоча тут прийнятний лише відчай. Вражаюче. Відчувати себе нікчемною живою істотою, затиснутою між двома височеними стрімчаками темряви... Це ж нестерпно. Як? Як вони виносять це життя? Очевидно, що це вроджене.

Завжди і скрізь сильним бути неможливо, як і слабким. Треба лише не пропустити грань, за якою чужій силі приходить кінець.

Може той, хто вважає, що може. А не може той, хто вважає, що не може. Це незаперечний, незаперечний закон.

Головне в жінці - ніжність, щоб не говорив Мені цей вік залізних і темних сил. Головне в чоловікові – сила. Захист від усіх і весь.

Людина, яка мріє залишити місце, де вона живе, явно нещаслива.

- Не сподівайся на життя без проблем, - сказав Панда. - Її не існує. Сподівайся краще на життя, повне добрих проблем.

— Якщо треба терміново уникнути коханки, то один раз можна зробити так. [Швидко тікає, подивившись на годинник] - Це можна. Тільки потім потрібно або спосіб міняти, або коханку.

Старий чоловік, грізний чоловік, Реж мене, пали мене: Я тверда, не боюсь Ні ножа, ні вогню. Ненавиджу тебе, Зневажаю тебе; Я люблю іншого, Вмираю люблячи.