життя

— У мене будуть проблеми. Адже ніхто не мав виграти гігантську панду. - Що, краще отримати удар ножем?

І все ж таки добре, що десь там ходить симпатична тобі людина.

…Найбільша, найпростіша помилка краще, ніж повна безініціативність та бездіяльність.

Іноді ми боремося за щось, але коли отримуємо бажане, то розуміємо, що наші цілі змінилися.

У розпал війни не варто забувати заради чого борешся.

Я питаю не з цікавості. Щоправда, труси завжди цікаві. Але запевняю вас... Нехай не впораюся з ознобом і таке інше, — це нічого. Вершник не відповідає за тремтіння коня. Я хочу знати, коли мене стратять: смертний вирок відшкодовується точним знанням смертної години. Розкіш велика, але заслужена. Мене ж залишають у тому невіданні, яке можуть виносити тільки ті, хто живе на волі.

Еспресо - це життя. Гірчить, але бадьорить. Перший ковток може здатися несмачним, але допивши чашку, завжди хочеться ще одну. А на ще одну найчастіше не вистачає часу.

Чи мало що там було десять років тому. Що було, все відгоріло, і попелище бувось поросло. Не цікаво. Не потрібно. Дивитися треба тільки вперед – які б радості та смаколики не залишалися там, у минулому. Якщо озиратися – неодмінно спіткнешся і впадеш. Тільки вперед.

- Ти бачиш, друже, - сказав він. — Ми спимо, доки не любимо...

- Камери. За нами стежать. - Що?! Камери? Тут? Але ж я в нічній сорочці!