життя

Я знав багатьох людей, які писали музику виключно для себе, але, як правило, це закінчувалося необ'єктивною оцінкою своїх можливостей та творчим глухим кутом.

В наш час, чого не варто говорити, то співається.

Дженсен: — Наскільки стало багатшим твоє життя після того, як ти зустрів мене? — Ну, десь на кілька мільйонів доларів... Ой, почекай, ти мав на увазі враження? - Ненавиджу тебе.

... істоти на кшталт Щасливчика — я говорю і про собак, і про людей — надто часто опиняються на волі, а їхній ідеал — світ бруду та фекалій. Там немає місця Арту і подібним до нього людям, немає місця розмовам про книги, про Бога або про всесвіт за межами нашого всесвіту, а єдиний засіб спілкування — істеричний гавкіт голодних і озлоблених псів.

Не маючи впевненості в собі, людина нічого не навчиться.

За секунду вони встигли обмінятися двозначним поглядом — і все. Але навіть це була пам'ятна подія для людини, чиє життя проходить під замком самотності.

Будь-яка пристрасть завжди перебільшує, інакше вона була б пристрастю.

Так буває часто: варто подумати чи заговорити про когось, і він уже тут як тут, а ви й не підозрювали, що він так близько. Схоже, що саме його наближення змушує вас подумати про нього, а не випадковість, як вважають.

Та літо ж! Не встигнеш озирнутися – бах! - І пішло! Давай швидше!

Одна там тільки і є порядна людина: прокурор; та й той, якщо сказати правду, свиня.