життя

— Старий банк був гарний... — Його грабували. — За красу треба платити.

— Не знаю, посміятися чи пристрелити тебе. - Здивуй мене.

Для когось ми ангели, для когось – демони.

— Коли проб'є мій час, поховайте мене в морі. - Де?! Де? — У морі, заразом і розважитеся. — Що означає — розважимося? — Виїдете на природу, візьмете напрокат човен, бутерброди. — І викинемо твоє тіло за борт, чудову розвагу. — Усі довкола думають, що добре мене знають. Вони думають хтось, а Джек Геллер нас не здивує, а тут скажуть, поховав себе в морі, це він зовсім. - Боюся, так і скажуть. — Аби говорили.

Життя на нашій планеті легко могло з'явитися ззовні. Скоріше за все, так воно й було.

Людське — це скаржитися, виходити соплями, бути дурою, бути безпорадною, вразливою, закоханою, страждаючою, терплячою, живою. Піддаватися не з лукавства, а від ніжності; питати:«Ми ще побачимося цього року? а коли ти мені подзвониш? а ти мене кохаєш? а я тебе - так»; між побаченнями чекати і плакати, а не заносити наступну зустріч у календар, щоб не забути ; сподіватися, а чи не планувати. Не тільки в коханні, а в справах теж: не утримувати обличчя, коли кривдять, показуючи прикрість всім на радість ; не мстити через півтора року, а верещати в ту саму хвилину; не прораховувати результатякщо прямо зараз є кураж і хочеться влізти в проект з головою. Це нормально, це по-людськи.

Чудово. Від нас обох нема користі. Хоч щось спільне.

Якою б не була мета, її не досягти доти, доки людина не відкине страх і не злетить.

Розповідали також про кота, який успадкував довічний маєток із щорічним доходом у сорок тисяч доларів. Він мав двоповерховий будинок, кілька слуг.

Незнання – стартова позиція у пошуках істини.