життя

Замість того, щоби вчитися жити любовним життям, люди вчаться літати. Літають дуже погано, але перестають вчитися життя любовного, аби тільки навчитися абияк літати. Це все одно, якби птахи перестали літати і вчилися б бігати чи будувати велосипеди та їздити на них.

Заперечувати позитивну користь критики – все одно, що стверджувати, ніби поліція не приносить жодної позитивної користі, оскільки головне її завдання полягає у попередженні насильства одних громадян над іншими для того, щоб кожен міг спокійно та безбоязно займатися своїми справами.

— Як вам, дівчино, не соромно? — Ви знаєте, може, це й жахливо, але не соромно.

Ви ж знаєте нас, творчих людей, нам аби не працювати.

У худий торбинку поклав житнє хлібо, Я йду туди, де пташиний дзвін. І бачу над собою синє небо, Косматий хмару і високий крон. Я вдома тут. Я тут прийшов не в гості. Знімаю кепк, одягнений набік. Веселий пташок, помахуючи хвостик, висвистує мій вірш. Зелена трава лягає під ногами, І сам до паперу тягнеться рука. І я шепочу тремтячі губами: «Велик могутнім російської мови!»

Майже щоночі я їм шоколад! Я постійно прокидаюся в шоколадних крихтах, вони по всьому ліжку і це зводить з розуму мою дівчину. Шоколад — це здорово, бо ти можеш прокинутися і вхопити пару скибочок... Типу, коли захочеш перекусити серед ночі.

Ви не маєте бути героєм. Герої роблять дурниці та гинуть.

Покажіть мені людину без его, і я покажу вам лузера.

Слави позеркою, вискочкою, святою, Оспорюй, здавай порожні бланки, Але складності не здай їм ні фаланги, Ні коми.

Ми всі машини, ми вважаємо себе живими, тому що у нашого мозку така програма. Єдина різниця між автоматом для горішків і вами – це те, що ви сповнені ілюзій. Прокиньтеся.