життя

— Я дивуюсь, що ти дозволяєш собі таке в той час, як сам втратив роботу. — Я її не втратив. Я не питаю себе:«Де моя робота?». Я звільнився.

Не вірте, що вам вдасться обдурити, ви можете думати, що це вам зійде з рук, можливо, вас і не розкриють якийсь час, але життя визначається вашими виборами, рішеннями. Жалюгідний вибір - жалюгідне життя, погані рішення - погане життя.

Подивися на Ханну, на Кетлін і Ніно, на хлопців, які дарували тобі свою дружбу і навіть підтримували більше, ніж деяких підтримують родичі. У мене була сім'я. Що б не трапилося, нехай навіть не всі залишаються назавжди, у мене була справжня родина.

Монолог співрозмовника найкраще вдається перервати з допомогою абсолютно безглуздого питання.

Нема ручок — немає цукерки.

— Треба сказати мені, що ти був поранений. — Я здивувався, що ти сама не застрелила мене. - Я стріляла. Багато разів. В моїх мріях.

Не вперше і не востаннє страждаєш ти... Вгамуйся, займися працями, і ти повір — не краще за інших рабств бути в рабстві та у власних страждань. Не вперше і не востаннє ти так несправедливо був скривджений. Але що ти в жалю загруз? Адже тільки принижуючий — принижений. Аморальне страждання напоказ - на це наклади заборону найсуворіший. Не вперше і не востаннє страждаєш ти... То що ж ти страждаєш?

— Ваші сили — ніщо проти моїх. - Так. Але Павук дивився більше за фільми.

Може, то осінь крізь віконниці до мене проникла? Хитнулося полум'я свічки.

Схоже, люди часто потрапляють у подібну пастку. Їм здається, що коли хтось не робить так, як від нього очікують, то з ним не все гаразд. Вважаю, це спрощує їм життя, дозволяючи не замислюватися, а раптом щось не так з їхніми власними очікуваннями чи світом. Або життям.