життя

Саме так почуваєшся, коли живеш справжнім життям. Сидиш поряд з іншою людиною, і тебе розуміють, все розуміють, і нічого не оцінюють, і не можуть без тебе обійтись.

Діалоги, матір твою, - це моя фішка, січеш, ні? Це те, чим я займаюсь! Я поважаю думку людей, але вийти з мого фільму і сказати: "Занадто багато діалогів", - це така ж тупість, як сказати це, подивившись п'єсу Теннессі Вільямса або Девіда Хейра, мати їх. Не можна бути моїм грібаним шанувальником і не любити моїх діалогів. До речі, кожен мій фільм критикували за те, що в них довгі нудні діалоги. Крім, хіба що першої частини«Вбити Білла», де суцільне мочилове.

Краса – прокляття світу. Вона не дає нам побачити справжніх монстрів. (Краса - це тільки породження дитячих вражень і прикладів для наслідування.)

У штани не лізе ваш живіт? Хочете схуднути - закрийте рот!

Як можна сказати, що надії немає, якщо не знаєш, чому її немає.

Я хоч спробував, та чорт забирай?! Хоча б спробував.

— Але ж є великі справи, які варто віддати життя. - Ні, немає таких справ! Бо життя в тебе одне, а великих діл — як собак нерізаних. — О боги, та як же можна жити з такою філософією? - Довго!

Краса сяє у власних очах спостерігача.

Вона все ще живе за приказкою:«Як совість чиста, спи спокійно до ранку». Ну, кому тепер яка справа до твоєї совісті, коли й раніше з нею не дуже зважали?

Адже може бути тіло дворняги, А серце найчистішої породи!