життя

Росія багата країна. Крадуть, крадуть, ще й лишається.

Якщо людина займається не своєю справою, це ще не означає, що їй будь—яка справа під силу.

— Чарлі! Як я виглядаю? — Як кінозірка.

Як казала моя бабуся:«Якщо життя подає лимони – зроби лимонад». Як шкода, що вона померла, інакше я попросила б у неї поради, що робити, якщо життя підносить хламідіоз.

Кохання подібне до океану... Неможливо просто помочити ніжки — ти не зрозумієш всієї сили його, так і не зазнаєш глибини кайфу... Потрібно пірнути з головою! Так, не вистачатиме повітря, але зате ти побачиш, стільки прекрасного в глибині, що це назавжди змінить твоє життя.

Ось небо зглянулося — і сніг Глушить тріскучого життя біг, Несе свою чарівність... Він в'ється, стелиться, шарудить, Він тихий, вічний і старовинний...

Ніде і ніколи, в жодному місті світу, ти вже мені повір, це правда, зірки не світять так яскраво і чарівно, як у місті дитинства.

Знання тут — тільки піна, що танцює на хвилі. Один подих вітру — і піни немає. А хвиля є і завжди буде.

— Вибач, але так зі мною постійно — насилу згадую обличчя. — Прагнеш забути минуле. Ось що таке. Мабуть, підсвідомо. — Може, й так, — погодився я. Мабуть так воно і є.

Він ішов у кабінет, лягав і залишався знову один з нею, віч-на-віч з нею, а робити з нею нічого. Тільки дивитися на неї та холодіти.