життя

Якщо присвятити все своє життя отриманню короткострокових насолод, то задоволення теж буде короткостроковим. Ви завжди отримуєте те, за що платите, сьогодні прийшло, а завтра пішло.

— Я випустив твоїх демонів! — Демони не беруться нізвідки. Якби я цього не хотіла, їх не випустив би ніхто. Я покохала тебе і захотіла, щоб ти побачив мене з усіма моїми демонами.

На мить я представила, як ось зараз, вночі, зустрінуся з ним віч—на—віч на цьому дереві, і мало не збожеволіла. Це було б жахливо! Побачити поблизу його зелені очі.

— Де ж ви спали цієї ночі? — На такі питання леді не відповідають, бо джентльмени їх не ставлять.

— І ось якось стався один випадок, який змусив мене цінувати життя... — Що за випадок?... Чи це нескромне питання? — Ні все нормально. Це моя відповідь може бути нескромною.

Найбільше в житті я любила закохуватися.

На далекому березі до уст підносить знову Інший Трістан все той же кубок з отрутою, І Марк інший стежить все тим же поглядом, Як сховатися від нього поспішає кохання.

Помчав вік епічних поем, І повісті у віршах занепали; Поети в тому винні не зовсім (Хоча у багатьох вірш не зовсім гладкий), І публіка не права тим часом; Хто винен, хто правий — я вже не знаю, А сам віршів давно я не читаю — Не тому, щоб не любив віршів, А так: смішно ж втрачати для звучних строф Золотий час... в нашому столітті зрілом, Відомо вам, все зайняті ми справою.

Мені гидко дивитися, Як викидають хліб, Тому що я родом із селян. Можна зрозуміти, Як я ненавиджу війну!

... для мене важливіше пустити гроші на вічні цінності, ніж на гарне життя та вишукану жратву.