життя

Як ти смієш цитувати мене?

…Хіба коли люблять, принижують?

- Гей, я внизу Райена зустрів. Невже ти дала йому полювати на примари з Каслом? - А що? Може Шеггі врятує Скубі.

Намагаюся знайти в кожному щось приємне, хай навіть дрібну деталь. Хтось може приємно посміхатися. У кожному щось є, мабуть.

Людина помічає те, що вже в нього на думці.

... Рідні чоловіка вважали мене зразком розсудливості, а таємниця цієї розсудливості була - нудьга. Мене нічого не цікавило.

- Останні дні на землі! Хмм. Якби у мене член, зняв би телицю! Можна відтягнутися не гірше... — І як? - Давай вбивати!

Виходить, ніби ми лише купа клітин, які вирішили допомагати один одному.

— А ну понатиснемо, давай-но, ще! - Усе! Досить! Я за Каріною! — Кинеш мене заради інституції в мереживах?! - Так! — Усі мужики однакові!

Збирати жалю - все одно що тягати в кишені жменю вугілля, що горить: і користі ніякої, і печеться боляче.