життя

Деякі події починаються як комедія, а закінчуються катастрофою. Проте деякі катастрофи, здавалося б, майже не залишають шансів вижити, завершуються якщо не сміхом, то хоча б усмішкою. Тому що, поки людина жива, нічого не пропало — навіть якщо зникло абсолютно все.

Я дуже безглуздо влаштований. Мені завжди важче висловити те, що є чим те, чого немає.

Одні приховують свої думки, інші їх відсутність.

— Про що розмовляли? — Про що, про що... Про гриби. - Про гриби?! А чому про гриби? — Ну, про що з нею розмовляти, Юро? Не про зміїв же, правда?

Тобто якось не вийшло ось так от«раз!» — і на другу сходинку схопитися. І це за 20 років. Адже в мене не те, що б не вийшло... Вийшло! Але якось середньо. Тобто я такий середній. Адже мені ніхто не заважав, не забороняв, себто я не можу нікому сказати:«Он у мене через кого все не так!». І знаєте, яка головна проблема? Мені вистачає мозку все це зрозуміти, але не вистачає, щоб змінити.

Він задумався, як замислювався вже не раз, а чи не божевільний сам. Можливо, божевільний той, хто в меншості, в однині. Колись божевіллям було думати, що Земля обертається навколо Сонця; сьогодні – що минуле незмінне. Можливо, він один дотримується цього переконання, а раз один, отже – божевільний. Але думка, що він божевільний не дуже його турбувала: жахливо, якщо він також помиляється.

Один у полі воїн, якщо знає, що він один.

Коли починає дмухати вітер, обов'язково потрібно мати довге волосся. Адже вони повинні майоріти на вітрі!

Коли не можеш відповісти на запитання«Чому?», треба хоча спробувати відповісти на запитання«Як?».

Бувають у житті люди, з якими ви начебто перебуваєте в якихось стосунках, часом навіть близьких... Але, якщо вдуматися, ви почуваєтеся самотньою, бо його немає поряд, коли це потрібно. Тоді і стає зрозумілим, що ці відносини ні до чого не ведуть. Така людина схожа на стару машину, що стоїть у проїзді біля будинку на цеглині ​​і займає місце.