життя

Є така рідкісна порода людей, яким віра ні до чого.

Ніколи не думайте, що ви вже знаєте. І як би високо не оцінили вас, завжди майте мужність сказати собі: я невіглас. Не давайте гордині опановувати вас. Через неї ви будете наполягати там, де потрібно погодитися, через неї ви відмовитеся від корисної поради та дружньої допомоги, через неї втратите віру об'єктивності.

... тому, що ти - диво, і я готовий проміняти рай на пекло, аби бути поряд з тобою...

Я взагалі не люблю такі місця, де повно людей. В мене від цього клаустрофобія.

Так не буває, щоб і капітал придбати, і невинність дотриматися.

Все моє життя, - думав Бек, - я займався нічим, заповнював себе порожнечею. Інші, краще за мене, робили великі справи: літали до Меркурія, або Венери, або ще далі — за межі Сонячної системи. Інші – не я. Усі, крім мене.

— Атосе, вона мені сказала, що я її ніколи не забуду. Це правда? — Так, мій бідний Д'Артаньян, це правда. — І як тепер жити? - Так і живіть. — А якщо в мене не вистачить сили? — Вистачить.

Іноді питання дуже складні, але на них прості.

Поки є життя, завжди буде можливість змінити речі на краще.

— Із Оленою щось не так. Щось дивне. Ти не знаєш? — Упевнений, це починається на Стеф і закінчується на ан.