життя

З втратою того, що любимо, Я в житті не міг примиритися, Що панує необхідність, Я в житті не міг примиритися. І думка моя марно намагалася Упокорити неслухняне серце, З дійсністю минущої Я в житті не міг примиритися.

— Я помітив, що ти фанат страшних пташиних кліток, — каже Луї. - Вони не мої. Я їх ненавиджу. - Що? Чому? - Я люблю свободу.

Не можна ставити на сцені заряджену рушницю, якщо ніхто не має на увазі вистрілити з неї.

У цьому житті все взаємно, щодо, а головне – тимчасово.

Демократія — найгірша форма правління, якщо не рахувати всіх інших.

Закохана людина досі мені здавалася Смішною, і я її безумству дивувався.

Море не винагороджує тих, хто надто тривожний, надто жадібний або надто нетерплячий. Розкопки у пошуках скарбу говорять не лише про нетерплячість та жадібність, а й про відсутність віри. Терпіння, терпіння і ще раз терпіння — саме йому вчить нас море. Терпіння та віра. Потрібно залишатися відкритим, невибагливим і вільним від думок, як сам морський берег — чекаючи на подарунок моря.

Він сміється. Я уявляю його ямочки, у мене паморочиться голова і мені хочеться щоб він побачив мене такою – трохи розпатланою, милою, розгубленою, дитячою в чомусь…

Бетмен пішов... О, ні-ні! Стійте! Бетмен повернувся — забув кинути мікрофон.

- Вітаю! — Тобі не здається, ніби ти забув щось дуже важливе? Немов у тебе в голові щось таке, що ти мусиш знати, але згадати не можеш? - Ага. — Це твоє«ага» лише тому, що ти боїшся мені суперечити? - Ага. - Я люблю тебе! — Ага... Е-е, я теж тебе люблю, так.