життя

Знищити книгу — знищити цілий світ.

Мистецтво і там, де йдеться про окремого художника, означає підвищене життя. Воно щасливить глибше, пожирає швидше. На особі того, хто йому служить, воно залишає сліди уявних чи духовних авантюр; навіть при зовні монастирському житті воно породжує таку розпещеність, перетонченість, втому, нервозну цікавість, які навряд чи ляже породити життя, найбурхливіше, сповнене пристрастей і насолод.

Машини не коні – у них немає серця, з ними не поговориш.

Коли людина не має мети, їй нічого більше робити на цьому світі. Тоді він починає вмирати. Тоді метою стає смерть, і рано чи пізно вона приходить, щоб дати йому ще один шанс.

Даремно ти йдеш зі мною. Тобі боляче на мене дивитися. Тобі здасться, ніби я вмираю, але це неправда.

Хтось запитав:« Чи правильно кажуть, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав:«А що ж тоді платити за добро? За зло треба платити справедливістю, а за добро — добром».

Знати своїх друзів – це надзвичайно небезпечна річ.

Ніщо так не сприяє душевному спокою, як повна відсутність власної думки.

— Заспівай нам пісню, та справді... — Накажете співати, стоячи на голові? — А що, від цього пісня краще звучатиме? - Ні. — Тоді співай, стоячи на ногах, бо з тебе шапка впаде, а голову ти, скільки я пам'ятаю, зроду не мив.

— А така емоція, як розчарування вам знайома? - спитав він. - Розчарування... Ще б пак! Я все життя тільки й роблю, що розчаровуюсь.