Чарльз Буковський

Я не був ні мізантропом, ні женоневісником, але мені подобалася самота. Добре сидіти собі десь у закутку, курити та попивати. Я завжди був найкращою компанією самому собі.

Мені подобаються твоя дупа і твоє волосся. І твої губи, і очі, і вино твоє, і твоя квартира, і косяки. Але в мені порядку ніякого.

Я любив своє ліжко і міг залишатися в ньому годинником, навіть удень, натягнувши покривало до самого підборіддя. Тут було спокійно, жодних подій, жодних людей, нічого.

Серед мільйонів жінок вам ні-ні та й трапляється на очі одна, яка вивертає вам душу.

Людині потрібно, щоб хтось був поруч. Якщо нікого немає, його потрібно створити, створити таким, яким має бути людина. Це не фантазії та не обман.

Життя зношує людину. Зношує до дірок.

Так погано влаштований світ. Куди б ви не подивилися, завжди знайдеться хтось, хто готовий вчепитися вам у горлянку.

ТБ я не ввімкнув - я давно помітив, що якщо тобі погано, то від цього негідника стає ще гірше. Одне тупе обличчя за іншим, і кінця цього немає. Нескінченна низка ідіотів, у тому числі і знаменитих.

Мені хотілося заплакати, але нічого не вийшло. Була лише страшна досада. Прикре страх, коли гірше себе почувати вже неможливо.

Якщо не можете бути джентльменом, то не будьте бодай свинею.