Чарльз Буковський

Добре, коли викликаєш неприязнь, це розкріпачує.

Коли чиїсь проблеми збігаються з твоїми і здається, що друг по нещастю просто ділиться ними з тобою, це здорово.

Все лихо інтелектуалів і письменників у тому, що вони нічого не відчувають, крім власного комфорту або власного болю. Що загалом нормально, але сумно.

Завжди хтось зіпсує тобі день, а то й усе життя.

And best at murder are those who preach against it, and the best at hate are those who preach love, and the best at war finally are those who preach peace.

— Людина, яка не може написати розповідь про кохання, ні на що не придатна. — А скільки ти написала? — Я не вважаю себе за письменника.

Я не був ні мізантропом, ні женоневісником, але мені подобалася самота. Добре сидіти собі десь у закутку, курити та попивати. Я завжди був найкращою компанією самому собі.

Мені подобаються твоя дупа і твоє волосся. І твої губи, і очі, і вино твоє, і твоя квартира, і косяки. Але в мені порядку ніякого.

Я любив своє ліжко і міг залишатися в ньому годинником, навіть удень, натягнувши покривало до самого підборіддя. Тут було спокійно, жодних подій, жодних людей, нічого.

Серед мільйонів жінок вам ні-ні та й трапляється на очі одна, яка вивертає вам душу.