Джоан Роулінг

Порядними людьми легко маніпулювати.

Те, що сталося (...) - це найсуворіший секрет, і тому немає нічого дивного, що його знає вся школа.

Знаменитий Гаррі Поттер! Не встиг увійти в книжкову крамницю і одразу потрапив на першу сторінку«Пророка»!

— Як з Азкабана повернувся, так став ганяти Кікімера туди-сюди, ох, бідна моя пані, що б вона сказала, якби побачила, на що перетворився будинок, всяке лихо живе, скарби викидають, вона оголосила, що він їй більше не син, а він тут, і кажуть, до всього ще й убивця... — Побормочі в мене ще й стану вбивцею!

-... це така зброя. Те, чого в нього ще не було. — Тоді коли він був ще могутній? - Так. — І що ж це за зброя? - не переставав Гаррі, - щось гірше, ніж "Авада Кедавра"? — Досить, — перебила їх місіс Візлі.

Дивно, наскільки короткозорим може зробити тебе невидимість.

Наслідки наших вчинків завжди такі складні, такі різноманітні, що передбачення майбутнього і справді неймовірно важке завдання.

... Істина - це і є життєва мудрість, поставлена ​​з ніг на голову.

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли... — Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити... — Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

— Адже ти читав його книги. Згадай усі ті дивовижні подвиги, які він здійснив. - Це він тільки пише, що зробив, - уточнив Рон.