Джоан Роулінг

— Цей шрам залишиться в нього на все життя. - Ви можете щось зробити з ним, Дамблдор? — Навіть якби міг, не став би. Шрами можуть послужити хорошу службу. У мене, наприклад, є шрам над лівим коліном, який є абсолютно точною схемою лондонської підземки.

Ми боїмося невідомості, коли дивимося на смерть та темряву, нічого більше.

- Ти не розумієш, Сіріусе! - проскулив Петтигрю. — Він убив би мене. — Отже, треба було померти, — прогарчав Блек. — Померти, а не зраджувати друзів. Ми б усе так вчинили заради тебе!

— Я впевнений, і мої колеги захочуть зробити свій внесок у наше свято! Давайте попросимо професора Снегга, хай він покаже нам, як зварити Любовний напій! — променисто посміхався Локонс. Погляд Снігга казав, що він із силою увіллє склянку отрути в горлянку тому, хто звернеться до нього за Любовним напоєм.

- А чому ти не вдягнув свій светр, Роне? - обурився Джордж, - Давай-давай, адже вони мало того, що красиві, так ще й дуже теплі. - Ненавиджу бордовий колір, - простогнав Рон, одягаючи светр. — А на твоєму жодних букв, — хмикнув Джордж, роздивляючись молодшого брата. — Думаю, вона думає, що ти не забудеш, як тебе звуть. А ми теж не дурні - ми добре знаємо, що нас звати Дред і Фордж.

— Цього року ви повинні поводитися добре. Якщо я ще раз отримаю сову з повідомленням про те, що ви щось наробили - підірвали туалет або... - Підірвали туалет? - здивувався один. - Ми ніколи не підривали туалетів. — А може, спробуємо? - хмикнув другий. - Відмінна ідея, дякую, мам.

- Я не вірю! Я не вірю! О, Роне, як це чудово! Староста! Як і все у нашій родині! - А хто ж, цікаво, ми з Фредом? Сусіди? - обурено сказав Джордж.

- Добре. Гаразд. Але тільки ні слова, Дамблдоре! Це має лишитися між нами. Покляніться! Я не винесу... тим більше сина Поттера... Дайте мені слово! — Дати слово, Северусе, що я нікому ніколи не розповім про найкраще, що є у вас? - Дамблдор зітхнув, дивлячись у зле, змучене обличчя Снігга. — Ну, якщо ви наполягаєте...

Потрібна велика сміливість, щоб протистояти ворогам, але набагато більша, щоб піти наперекір друзям.

Роздумувати, що може статися, немає сенсу, поки це не сталося.