Марк Леві

Іноді присутність іншої людини, навіть безмовна, допомагає впоратися з відчаєм.

Софі — дівчина яскрава та красива, ми з нею дружимо та фліртуємо давно, але я так і не можу підібрати назви нашим стосункам. Ми граємо в дружбу, вдаючи, ніби не помічаємо, як нас один до одного тягне. Ми обидва знаємо, що ми не маємо часу на справжній зв'язок.

Час пройшов так швидко, а йшов так повільно.

Що важливіше для слуги правосуддя: упіймати винного чи захистити невинного?

Люди вільні, і прихильність - це дурість, це жага до болю.

Чужий біль допомагає тобі втекти від свого, з яким ти боїшся зустрітися віч-на-віч.

Тільки дурні ніколи не змінюють своїх поглядів.

Дивитися на тебе, не маючи змоги доторкнутися, — найгірше з покарань, відчувати твою близькість і не сміти притиснути до грудей, стиснути в обіймах — нестерпно жорстоке катування. Ти дивишся, не відводячи погляду, але не дозволяєш наблизитися, наче час обіймів минуло, твоє життя пішло іншим шляхом і мені в ньому немає місця.

Легко любити когось, до кого не дотягнутися, адже нічим не ризикуєш.

— Я справді не хотіла, щоб ти вчора помітив мене. - Як у день мого весілля? - Ти знав, що я приходила? — Дізнався тієї ж миті, як ти увійшла до церкви, і вважав кожен твій крок, коли ти задкувала назад.