Чи любите ви Брамса?

Мало того, що він мене мучить, йому, бачите, треба ще сумувати про те, що я мучусь!

... жінок не можна залишати без нагляду.

Огидні ці недільні дні самотніх жінок: книга, яку читаєш у ліжку, всіляко намагаючись затягнути читання, переповнені кінотеатри, можливо, коктейль чи обід у чиїйсь компанії; а вдома після повернення — неприбрана постіль і таке відчуття, ніби зранку не було прожито ще жодної хвилини.

— Ви граєте… Він розтиснув пальці, вигляд у нього був стомлений. — Мабуть, граю, — погодився він. — З вами грав молодого, блискучого адвоката, грав здихача, грав баловану дитину — словом, один бог знає що. Але коли я вас дізнався, всі мої ролі для вас. Хіба, на вашу думку, це не любов?

Вона дуже заплуталася. Вічно доводиться бути напоготові, ніколи не можна говорити лише одному й тому ж людині.

Він стояв не рухаючись, розгублено дивлячись на неї. Вона трохи посміхнулася. — До побачення, любий. Він нахилився до вікна машини. — Я не можу без тебе, Полю. Вона ривком зворушила з місця, щоб Роже не помітив сліз, що туманили їй погляд. Машинально вона увімкнула«двірники» і сама гірко розсміялася цьому безглуздому жесту.