Франсуаза Саган

... як мало людей пишається власним смаком і наскільки мало хто по-справжньому відданий своєму ідеалу.

У рік їхньої зустрічі, коли Франсуа тільки зняв його, він здавався їм занадто великим, і трохи пізніше, коли вони його вже купили, теж. Спочатку в ньому була одна тільки кімната, і розміщувалася вона навколо ліжка, одна-єдина кімната, де любов сплавляла воєдино очікування і поспіх, пристрасть, нечисте сумління і насолоду, велика кімната з наглухо закритими віконницями і оточена іншими, нежитловими кімнатами без значення та призначення. У міру того, як вони потихеньку стали вивільнятися із взаємного полону, для того, щоб почати жити разом і любити один одногоВсерйоз, віконниці стали відчинятися все ширше, а потім їм знадобилися й інші кімнати, - вони розмістили в них валізи, одяг, ванну, кухню і, нарешті, друкарські машинки. Тепер у них були навіть кімнати для«інших», де диванчик в одну мить перетворювався на ліжко. І все ж спальня, де почалося їхнє кохання, де спалахували перші пожежі, так і залишилася для них«домом». Варто їм почути:«У нас вдома», як кожен з них, сам того не бажаючи, опинявся в напівтемряві на старому матраці, низькому, без спинки, біля якого стояла табуретка з грудкою скинутого в поспіху одягу.

Всі жінки на один лад: вони всього вимагають, все віддають, непомітно привчають вас до повної довіри, а потім одного прекрасного дня йдуть з вашого життя з найменшого приводу.

Достатньо причин бути щасливою і мовчати.

Я ніколи не відмовлюся від думки, що тільки боротьба крайнощів у нас самих, боротьба протиріч, уподобань, неприйняття та інших жахів може дати крихітне уявлення про те, що є життя.

Може, саме тому, що я настільки ненавиджу те, що прийнято називати суттю життя, я так люблю життя у всіх його проявах.

Я стежила за собою: я звір, що стежить за іншим звіром, — усередині себе.

— Вибачте, будь ласка, — промовив Симон. — Ось дивно: я з самого ранку весь час перепрошую. Знаєте, я думаю, що я просто нікчемність. Повернувся Роже з трьома склянками і, почувши останні слова Симона, буркнув собі під ніс, що рано чи пізно кожен переконується у своїй нікчемності.

Вона любить, коли їй виливають душу, але не любить виливати свою.

Краще мати ґрунтовну причину для нещастя, ніж мізерну для щастя.