Книга / твір

Жінка прощає все, крім зневаги.

Одне з китайських прокльонів звучить так:«Щоб тобі жити в епоху змін». У період відсутності епох. На стику. На зламі. Коли країну вивертає навиворіт, коли ламається звичний життєвий уклад, зникають перевірені маяки, чорне стає білим, а біле — чорним. Коли легко втратити сенс самого життя. Коли вранці ти прокидаєшся з відчуттям того, що летиш у прірву, а всі на світі кольори стають сірими. Китайці знали, як побажати справжню гидоту. Усвідомили, чи на своєму, чи чужому досвіді, яке це — опинитися в лихолітті.

Життя — це не дотримання долі. У твого життя немає долі, але ти її твориш.

— Падай ниць, о ганебне, якщо тобі дороге життя! — Про це не може бути й мови, — відповіла тремтячим голосом хоробрий офіціант. — Це за кордоном, у капіталістичних країнах, працівники громадського харчування змушені вислуховувати усілякі брутальності від клієнтів, але в нас...

- А бога немає? - Ні, друже. Звичайно, ні. Якби він був, хіба він припустив би те, що я бачив на власні очі?

... прислухаючись до польської мови, так багатого приголосними, він [Георг Форстер] згадав своїх знайомих в Отаїті, які говорять майже одними голосними, і зауважив:«Якби ці дві мови змішати, яке б вийшло звучне і плавне прислівник»!

Що важливіше для слуги правосуддя: упіймати винного чи захистити невинного?

... І буря нарешті обрушилася на них усім своїм тягарем.

Багато людей схильні перебільшувати ставлення себе інших — чомусь їм здається, що вони в кожного викликають складну гаму симпатій та антипатій.

Те, що кидає виклик нашій волі, те, що їй непідвладне, здатне викликати гнів і відторгнення, але може і вселяти повагу і повагу. Залежить від того, проявляє себе могутня сила благородно або нахабно і негідно.