Кастіель

Розумієш, колишній я просто продовжив би діяти. Я заганяв би голку все глибше, поки ти не помер би, тому що ціль виправдовує кошти. Але те, яким я став... Загалом, джем з арахісовим маслом показав мені, що ангели здатні змінитися, тож... хто знає? Раптом вінчестер теж.

— Шляхи Господні... — Тільки ляпни про«несповідні» — отримаєш у бубон!

- Що з тобою? Ти що, напився? - Ні!... Так. — Та що з тобою сталося? - Я знайшов магазин зі спиртним... - І? - І випив його. (- Я знайшов винний магазин. - І? - І осушив його.)

— Сем, я не менше за тебе хочу розрахуватися з Гадріелем. Але твоє життя дорожче. Знаєш, перебування людиною змінило моє ставлення не лише до їжі. Воно змінило моє ставлення до тебе. У сенсі тепер я розумію твої переживання. - Це ти про що? — Єдина людина, яка лажала ще частіше і крутіше, ніж ти... це я. І тепер я знаю, як це відчувати провину. Знаю, як це... Тепер мені відомо, як це шкодувати, Сем.

- Я думав, ти... - Мертва? Так, але мені стало краще.

— Знаєш, а ми з тобою чудова команда. Як у комедії про друзів, лише без комедії. — І без напарників.

— То він Сем чи Сем? — Ти окреслив цікаву філософську дилему.

— Ти під кайфом? — Як правило, так! — Що тебе так шандарахнуло? — Життя!

- Це ад? — Так!... Розумієш, у старого пекла була одна проблема — більша частина його мешканців уже була мазохістами... Було багато:« Дякую, сер, запхніть мені наступну гарячу палицю в зад». Але глянь на них — ніхто не любить чекати в черзі. — А що відбувається, коли настає черга? - Нічого. Вони повертаються в кінець. Дуже продуктивно.

— Коли ти зрадиш нас, я першим виріжу твоє серце. — Ох, Касе, ти вмієш фліртувати.