Мерлін

— Ти навіть не уявляєш, скільки разів я рятував тобі життя. — Якщо я колись стану королем, то зроблю тебе придворним блазнем.

— Потрібно сховати батька. — Чому б не замаскувати його? - Це спрацює. — Можна переодягнути його жінкою. - Інші пропозиції? - Переодягти його слугою. - Так краще.

Минуле не важливе. Знайди себе в сьогоденні і правитимеш у майбутньому.

- Хто такий? — Що за дурне запитання ти ставиш? Я той, хто є, той, ким я був і той, ким завжди буду!

Життя складається з невеликих моментів, дорогоцінних як алмази. Але уяви нескінченне море алмазів, вони б стали марними, так само як звичайний пісок.

— Не будь таким боягузом! — Якщо я помру, то ти назвеш мене героєм? — Мабуть. — Але поки що я живий, я боягуз. — Боюся, що так заведено. Славу отримуєш тоді, коли не можеш їй насолодитися.

— Що дивного в жертві? —... це жінка. — Іноді я шкодую, що такий дар дістався саме тобі.

— Я завжди думав, що в іншій ситуації ми були б хорошими друзями. — Так... — Якби ти не був самовдоволеним пихатим бовдуром.